Ну всё сейчас наступит когнитивный диссонанс метание экскриментов с переходом во вселенский срач
В общем пошел за попкорном

Это очень спорно, хоть и очень лениво:)

Какие Ваши доказательства!?

Так давайте хвото!

Дык, и московит, и еврей и поляк, и немец могли быть гражданинами Киева.
У нас даже улица Лютеранская есть, 2 католических костёла, 2 синагоги, мечеть.

А как называли до самой смерти достославного первопечатника Ивана Фёдорова, когда он сбёг из "праволавного рая"? И как-бы его записали, соберись на Кипр мотануть? 

Отредактировано vadja2 (2013-09-25 13:08:22)

И всё.
Мало-ли отчего кого-то могли звать москалём? Может, предки евойные сбёгли оттуда, может он на шабашку туда ездил. Всякое бывает. 
Есть у меня пара знакомцев. Одного всю жизнь французом кличут, другого(ювелира)-итальянцем. А у кого татарин погоняло, так и не перечесть.
В Стерлитамаке знавал одного(на Первомайке жил), так его все, включая девок в магазине и на почте, звали Команч, а имя своё он, похоже, к тому времени и сам уже забыл.

Так о ком речь?

Григоро́вичі-Ба́рські — рід українських купців (пізніше — російських дворян), вихідців з міста Бар.
Історія роду[ред.]

У середині 17 століття перебралися з Бару до Літковичів, звідки близько 1715 року — до Києва. У 18 столітті отримали дворянство.

Васи́ль Григо́рович Григоро́вич-Ба́рський (Ба́рський[1], *1 (12) січня 1701, Літковичі — †7 (18) жовтня 1747, Київ) — український православний письменник та мандрівник.Зміст  [сховати]

Народився у заможній літківській купецькій родині. Близько 1715 року сім'я перебралася до Києва. Батько займався торгівлею, а також був старостою соборної подільської церкви Успіння Богородиці Пирогощі. Бажаючи вчитися, таємно від батька Василь пішов до ректора Теофана Прокоповича і вступив у Києво-Могилянську академію. У 1723 році через хворобу був змушений полишити навчання і відправитися на лікування до Львова. Там вступив до класу риторики єзуїтської академії.

У 1724 році рушив у мандри, які тривали 24 роки. Відвідав Пешт, Відень, Барі, Рим, Венецію, Корфу, гору Афон. У 1726 році дістався Палестини. Побував у Єрусалимі, на Синайській горі, Кіпрі.
Вісім місяців Василь Григорович-Барський прожив в Єгипті, при дворі олександрійського патріарха. У 1729—1731 роках мешкав у Тріполі (Сирія). Тут він вивчав грецьку мову. У 1734 році прийняв монашеський постриг та шість років провів на острові Патмос, де продовжив вивчення грецької мови та літератури.

У 1741 році — у зв'язку зі смертю батька — вирішив повернутися додому. Проте у травні 1743 року за наказом імператриці Катерини ІІ Василь Григорович-Барський отримав місце священика при російському посольстві в Константинополі. Протягом 1744—1746 років перебував на Афоні, де отримав доступ до всіх православних бібліотек та монастирів.

А вот, что про это пишут кацапы:

Василий Григорьевич Григорович-Барский (Беляев) (1(12) января 1701, Киев, Русское царство — 7(18) октября 1747, Киев, Российская империя) — русский путешественник, писатель, публицист и паломник. Василий Барский использовал следующие псевдонимы: Василий Киевский, Василий Киево-Российский, Василий Рос, Василий Плака, Василий Плака-Альбов, Беляев Плака-Альбов.

У 1747 році Василь Григорович-Барський повернувся до Києва, де невдовзі помер.

Этой прибацанной табличке ещё и недели нету?

Рускими.
С одной буковой "С".

С двумя буквами "С""С"- это Феофан Прокопович придумал.
Который Григоровича- Барского в Киево- Могилянскую академию определил.
Других ВУЗов в РоССийской империи тогда ещё не было.